Молоді батьки стикаються з багатьма труднощами з появою дитини від безсонних ночей до післяпологової депресії. Однак у декого до цього всього додається ще й сесія.
Як мами поєднують навчання, батьківство і навіть роботу, і водночас не сходять з розуму та встигають все, пише "Мел".
Надія Аксаміт, випускниця програми "Стайлінг та іміджмейкінг" Британської вищої школи дизайну
"Я давно хотіла змінити професію і рід діяльності, тому пішла вчитися в Британську вищу школу дизайну. Взагалі, той період був для мене багато в чому переломним: вступила в Школу дизайну, з'явилася нова посада, нові відносини, потім шлюб, а потім і вагітність. Зараз, озираючись назад, дивуюся, як вдавалося все встигати. Я поєднувала роботу комерційного директора, вагітність і навчання. Тримати швидкий темп мені допомагав позитивний настрій, здоров'я і всебічна підтримка чоловіка.", - поділилася вона.
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Заплатять усі, але один раз: чому українцям почали надсилати додаткові квитанції на газ
Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Жінка зізнається, що її фактично врятувало те, що народила у розпал пандемії. В цьому плані дуже допоміг онлайн. То ж Надія могла бути поруч з дитиною і при цьому не кидати навчання. Саме тоді вона працювала над дипломом і на перевірку відправляла його з лікарняної палати. Разом з новонародженою донькою вона конспектувала лекції та робила завдання. Жінка зізнається, що не дозволяла собі розслаблятися і втомлюватися.
"В день захисту, коли підходила моя черга виступати в Зумі перед величезною аудиторією (однокурсники, вчителі та сторонні слухачі), сталося непередбачене: дитина прокинулася і почала кричати. Я її взяла і кажу: "Дорога, зараз я здам диплом, і до тебе!". Відкриваю двері, щоб вийти з кімнати, а на тлі вже оголошують, що я наступна: віддала її в руки першому, хто зустрівся в будинку, і втекла. Підходжу до монітора, посміхаюся, кажу вітальне слово, а у самій серце калатає, чую, як вона плаче. Але захист пройшов чудово, швидко. Я вийшла з кімнати і раптом зрозуміла: свобода!", - ділиться вона.
Анастасія Масловська, НДУ ВШЕ, ВП "Філософія"
"Я завагітніла влітку, перед другим курсом. Трохи походила в інститут, а в жовтні вже взяла академ. Мене постійно нудило, я не могла нічого робити і цілими днями лежала. Потім ще наклалися всякі страхи щодо громадського транспорту, постійного спілкування з людьми і можливості захворіти. Загалом, всю вагітність я провела в Академі. Правда, оформити його було непросто, довелося заповнювати купу документів. Мені здавалося, що мене всі ненавидять, тому що потрібно було заповнювати безліч папірців.", - розповіла вона.
Жінка народила у травні, а у вересні вже повернулася в Інститут. Зізнається, що повертатися все одно було нелегко, адже багато за рік забувається, та ще й дитина дуже маленька. Однак втрачати час, сидячи три роки у декреті і відтягуючи навчання, вона не хотіла. То ж довелося найняти няню для дитини.
"Але навіть з її допомогою вчитися на 100% вдається не завжди: дитина може захворіти, няня може не прийти, а родичі виявляться зайняті. А у тебе, припустимо, в цей день дуже важливий іспит. Займатися вечорами я вже не можу, адже треба бути з дитиною. Доводиться вчитися ночами. Ще дуже тисне постійна критика: оточуючі кажуть, що до трьох років точно треба сидіти з дитиною!" і "твоє навчання - це просто маячня"! І, звичайно, головна складність - вільний час. Його просто немає.", - розповіла вона.
Рятується Анастасія тим, що намагається чітко розмежовувати час на дитину і на навчання.
Христина Волкова, МИТРО
"Я поєднувала не тільки вагітність і навчання, але ще і роботу на повний день. З вагітністю мені дуже пощастило, енергії було багато: я працювала до 8-го місяця, потім пішла в навчальну відпустку, щоб здати сесію. Намагалася носити просторий одяг (добре, живіт був невеликий), щоб у вчителів не було упередженого ставлення: знаю, що один викладач недолюблював, міг просто так знизити оцінку, а інші, наприклад, могли ні за що поставити 4. І те і інше, взагалі-то, дуже дратує: хочеться, щоб оцінювали не живіт, а знання.", - зізнається вона.
Жінка народила я в грудні, а вже у березні прилетіла на сесію в інше місто. Син залишився на два тижні зі своєю бабусею. Щоправда, не обійшлося без сліз, адже жінці не хотілося залишати малу дитину навіть на короткий час. Та іншого вибору не було.
Через півтора року дитина пішла в садок, я жінка повернулася на роботу, та попереду було ще дві сесії і диплом. Кілька разів їй доводилося брати дитину з собою на роботу і в Інститут. Додавалися також і безсонні ночі, нескінченні віруси з високою температурою і блювотою.
"Дивно, але я все-таки написала диплом (спасибі "Малишарикам" і "Фиксикам", вони допомогли мені в цьому більше, ніж мій научрук), захистила його і закінчила врешті-решт інститут. Хотіла піти в магістратуру, але поки от ніяк не наважуся. Здається, треба трохи відійти від цієї гонки, видихнути і піти пограти в машинки з сином. До речі, про нього: він цей час іноді згадує. З великим задоволенням. Каже, було весело, справжня пригода.", - пригадує вона.
Нагадаємо, Ніцой після антиукраїнських висловлювань школярки назвала її "недорозвинутою": "З гнилого рота...". Письменниця Лариса Ніцой відреагувала на скандал з юною блогеркою через українську мову
Як повідомляв портал "Знай.ua", морпіхи поділилися найціннішим з людьми, які гостро потребували допомоги: "Дійсно, врятував чиєсь життя". Про це повідомляє пресслужба Операції об'єднаних сил
Також "Знай.ua" писав, що українці вимагають прирівняти гривню до євро: "Жебраки і вимирають". Люди хочуть прирівняти гривню до євро з метою подолання економічної нерівності